Всім привіт! я-житель невеликого промислового міста на березі азовського моря, під назвою – маріуполь.у цей вечір я вирішив поділитися з вами нашою скутерною подорожжю в гори, про яку навіть мріяти не міг.написав так не для того щоб нагнати значущості, просто весь час мною і оточенням придумувалися відмовки, обіцянки «наступного року вже точно»це тривало років десять або близько того.і все б нічого, але яка тривалість життя взагалі, хто знає? і якщо десятиліттями приймати такі рішення, то чим це скінчиться?коротше! одного разу це все дістало, і не особливо збираючись ми з максом стартанули.було дуже багато дивних моментів і крутих «збігів». Був відчай і страх.радість і вітер.нескінченні дороги, і наша безпечність.шкарпетки в сандалях як міжнародний символ» особливих ” людей.коротше кажучи-приємного перегляду!
