Автобуси “ікарус”: чому уряд срср масово купував угорські автобуси

0
27

Кожна людина, яка жила в срср у свідомому віці, прекрасно пам’ятає автобуси угорської автобусобудівної компанії ikarus. Їх можна було зустріти на міських маршрутах. Більш комфортабельні версії автобусів використовувалися для міжміських перевезень.

Заводи радянського союзу виробляли величезну кількість транспортних засобів, автобуси “ікарус” регулярно купувалися в угорської компанії. На це були певні причини.

Історія автобусів ikarus

Виробництво автобусів на угорському заводі «ікарус» почалося в повоєнний час – в 1951 році. При цьому компанія існувала вже більше 50 років.

Першою моделлю автобуса став ikarus 30. Дана модель транспортного засобу вийшла дуже вдалою. Угорські інженери відмінно попрацювали над усіма характеристиками автобуса. Транспортний засіб мав кузов вагонного компонування. В якості серця автобуса служив дизельний силовий агрегат csepel d-413. Який володів потужністю 60 кінських сил.

Після початку випуску моделі ikarus 30 була розроблена модель з індексом «60». Саме вона першою потрапила в радянський союз. Старшому поколінню людей які жили в срср добре знайома інша модель угорських автобусів-ikarus 55 lux. Починаючи з 1955 року даний автобус можна було бачити в радянському союзі. Вони пропрацювали на різних рейсах аж до початку 1980 років.

На версії 55 lux був встановлений шестициліндровий дизельний мотор csepel d-614, який володів потужністю в 145 кінських сил. Згідно з офіційною інформацією, в срср було імпортовано 3 тис. 762 автобусів даної серії. Це зовсім не дивно. Адже автобус був досить комфортабельним і в той же час дуже любимо радянськими водіями. Угорський автобус був досить надійний, зручний в роботі і що немало важливо був дуже економічним транспортним засобом.

Найбільш поширеними закордонними автобусами в срср були угорські моделі двохсотої серії. Інженери заводу в будапешті придумали досить універсальну модульну конструкцію. Завдяки їй, на заводі можна було виробляти транспортні засоби не тільки різної довжини, але і компонування дверей.

Першим з двохсотої серії став автобус «ікарус 250». Його серцем був дизельний двигун раба-ман. Завдяки досить значним габаритним розмірам автобус був великим не тільки зовні, але і всередині.

Жителі срср високо оцінили комфортабельність і габарити автобуса ikarus 250. Транспортний засіб був не тільки досить економічним, але і досить надійним. Тому немає нічого дивного в тому, що автобуси ікарус нової моделі дуже часто використовувалися на всіх міжміських маршрутах радянського союзу.

Наступною моделлю, яку виробив угорський завод “ікарус”, став автобус 260 серії. Він зійшов з конвеєра в 1971 році. За період з 1973 по 1991 роки, урядом радянського союзу було придбано 49 тис.256 автобусів даної моделі. В основному їх можна було зустріти на міських маршрутах країни.

Важко сперечатися з тим, що срср був досить потужною країною у виробничому плані. Однак при цьому уряд країни чомусь вважав за краще купувати автобуси ikarus в угорщині. Причина цього досить проста. Через масштаби країни підприємства і заводи радянського союзу просто не справлялися з високим внутрішнім попитом країни.

Всього за 10 років, в період з 1970 по 1980 роки населення країни збільшилося на 10%. Тому уряду срср довелося досить швидко вирішувати проблему громадського транспорту в країні. В даний часовий проміжок у угорського заводу “ікарус” щороку купувалося близько 9-8 автобусів.

Згідно з офіційною інформацією в період з 1966 по 1990 роки в срср було продано близько 150 тис.різних автобусів заводу ikarus. Це зробило компанію з будапешта в число лідерів серед найбільших автобусних виробництв в європі. Однак як це часто буває, то що має початок, має і кінець.

Після розпаду срср, угорський завод “ікарус” зіткнувся з великими труднощами. Зник основний ринок збуту автобусів. Обсяг виробництва транспортних засобів почав стрімко скорочуватися. В результаті цього великомасштабне виробництво автобусів скоротилося, і підприємство було розділене. У 2003 році основний угорський завод був закритий.